Архів інтернет-видання КуПол до жовтня 2004 року.
Новий сайт знаходиться за адресою http://cupol.lviv.ua

Подрібнюй і владарюй

Будівля Львівської облрадиІз 45 депутатів фракції НСНУ у Львівській обласній раді може утворитися 3 депутатські групи. На чолі першої, яка, швидше за все, збереже назву “Наша Україна”, стане голова облдержадміністрації Петро Олійник. Друга група може об’єднати бізнесменів і називатиметься “Разом”. Її очолить Олег Мандюк разом зі Степаном Кубівим та Ярославом Рущишиним. Саме через цю групу триматиметься контакт із “Порою”. Нарешті третя міні-фракція збереться навколо амбіційної партії ХДС із Тарасом Федаком та Володимиром Кожаном. У середньому на кожного лідера припаде по 10-15 “штиків”, усе залежить від впливу та контролю. Хоча джерела в “Нашій Україні” не виключають, що може з’явитися і четверта група, якщо з “тіні” виступить Богдан Буца.
 
Своєю чергою, БЮТ поділиться максимум на три фракції, а можливо, їх буде лише дві. Першу колону очолить голова обласної “Батьківщини” Іван Денькович, до нього приєднаються рядові бютівці, істинні партійці, що душу й тіло покладуть за свого лідера Юлію Тимошенко. Щоправда, у боротьбі за звання ідейного партійця з Деньковичем може потягатися Степан Курпіль. Другу групу на противагу “ідейним” може зібрати амбітний бізнесмен Ярослав Дубневич, від якого ще напередодні виборів віддалився Денькович. Також може вистрілити й політично “заморожений” Михайло Сендак. Петро Димінський, котрий неодноразово позитивно відгукувався про Михайла Дмитровича, може надати йому необхідну допомогу при збиранні бойового десятка депутатів. Кажуть, що для “групи львівського олігарха” існує навіть назва – “За Тимошенко!”. Тим паче, що Петро Петрович місяць тому визнав, що підтримував “не лише словом, а й ділом” багатьох депутатів облради 4-го скликання. Зважаючи на те, що сам Димінський “пролетів” з “Еко+25%” повз парламент, то хоча б відведе душу в обласній раді. Із цього стає зрозуміло, що буде робити Петро Петрович після виборів.
 
Деякі високопосадові батьківщинівці не сумніваються, що у разі створення фракції Сендака результати його голосування збігатимуться з голосуванням ВО “Свобода” Олега Тягнибока. Є ще колоритний політик Ігор Держко, який був би не проти очолити якусь там фракційку, але, схоже, що йому доведеться змиритися із роллю члена фракції Дубневича або Деньковича.
 
Уже зараз можна зауважити тенденції майбутньої багатофракційності у Львівській облраді. По-перше, політрада НСНУ розглянула кандидатури Мирослава Сеника, Андрія Парубія та Олега Мандюка на посаду голови облради. На другий день голова ЛОО НСНУ Петро Олійник заявляє, що підтримку здобув лише Сеник. По-друге, того ж дня партнер НСНУ у блоці “Християнсько-демократичний союз” в особі Антона Ружицького повідомив громадськості, що “кращої кандидатури, ніж Федак, не можна знайти, ми однозначно його підтримуємо”. Отож, уже є два потенційних кандидати від фракції НСНУ.
 
Проте більше здивували такі слова Олійника: “Ми домовилися з БЮТ, що посада голови облради віддається НСНУ, а посада першого заступника – БЮТ. Блок Юлії Тимошенко не має застережень щодо Мирослава Сеника”. Проте у відповідь на це голова виборчого штабу БЮТ Степан Курпіль відреагував доволі різко: “Петро Олійник трохи поспішив. Переговори не завершені. Не конкретизовані люди, посади. Ми маємо не менше прав пропонувати кандидатуру на посаду голови облради, ніж “Наша Україна”. От вам і мир, дружба, жуйка...
 
Нарешті, слід пояснити, у чому ж аналітики вбачають перевагу функціонування в облраді не двох мегафракцій і чотирьох дрібних, а створення поліфракційної політичної системи із 9-11 фракціями по 10-15 депутатів. Така ситуація дозволятиме зацікавленим суб’єктам знаходити спільну мову з різних питань. Не важко спрогнозувати, що в деяких моментах за певні рішення облради разом голосуватимуть “ідейні” частини НСНУ (Олійника) і БЮТ (Деньковича). Наприклад, треба буде ухвалити заяву про обурення дестабілізацією у країні, яку породжує Партія регіонів. Проти такого, звичайно, виступатимуть бізнес-групи як нашоукраїнців, так і бютівців. Адже їм ще доведеться коли-небудь домовлятися з “регіоналами”. Тим часом “ділові” фракції НСНУ (Мандюк) і БЮТ (Дубневич) будуть знаходити спільну мову в питаннях бізнесу. Це ж стосується і фракцій УНБ, “Свободи”, “Пори” і ПППУ, які шукатимуть спільну мову з колишніми мегафракціями в питаннях, котрі відповідатимуть їхнім і політичним, і бізнес-інтересам. А це і є основний інстинкт влади.
 
Автор: Кость Виговський, політолог   
Опублыковано: 07.04.2006

Повернутися до списку публікацій






Останні публікації