Архів інтернет-видання КуПол до жовтня 2004 року.
Новий сайт знаходиться за адресою http://cupol.lviv.ua

Олійник-Бонапарт

Петро ОлійникЩе кілька днів тому незадоволені виборами “бабки” перед Львівською облдержадміністрацією співали губернатору Петру Олійнику “вічную пам’ять”, а в середу губернатор ніби воскрес.
 
Петро Михайлович на своєму брифінгу переможно переконував присутніх, що в області він залишиться “всерйоз і надовго” і що ніхто його з посади голови Львівської ОДА звільняти не буде. Натомість він сам звільнить третину голів РДА. Причому самовільно – він ні з ким не радитиметься. Далі наполеонівщини в логіці і манерах Петра Михайловича ще більше – він, аби закріпити свій гегемонійний статус, “призначить” головою обласної ради свого першого заступника і найдовіренішу особу Мирослава Сеника. Ну а насамкінець брифінгу потомствений демократ Олійник сказав, що у Львівській області не повинно бути опозиції. Напередодні Майдану від старої влади ми це вже чули... Виникає запитання: показово впевнені дії та заяви губернатора – це намагання показати, хто в дома господар, а чи ретельне приховування своєї непевності?
 
ВЛАДА в попередньому числі писала, що Петро Олійник не виконав свого зобов’язання перед “шефом” Ющенком, оскільки НСНУ у Львівській області не набрала запланованих 55%. Проте, схоже, Олійник задоволений тим, що він як голова ЛОО НСНУ не спромігся дати рідній партії достатньо голосів. Тому про своє майбутнє каже так: “Немає обставин, за яких я добровільно покину посаду голови обласної адміністрації. Президент мені довіряє, все нормально, я залишаюся на посаді голови ЛОДА. Сьогодні я їду на чотири дні до Києва і прошу не думати, що мене замінять чи я піду на підвищення”.
 
Зауважте, що ключовим у тираді Олійника є словосполучення “президент мені довіряє”. Та, за інформацією ВЛАДИ, Олійнику не надто довіряє середовище як місцевого, так і київського БЮТ. Саме воно з нетерпінням очікує чимшвидшого обрання прем’єр-міністром Юлі Тимошенко. За неперевіреною інформацією, Тимошенко буде ставити питання про усунення недружніх до “Батьківщини” губернаторів. Нагадаємо, що Петро Олійник більш-менш дружнім до тимошенківців став аж після оприлюднення результатів виборів.
 
Власне, у таких умовах, коли на боці губернатора не результати діяльності, а “довіра президента”, Петро Михайлович, очевидно, обрав тактику “найкращий захист – це напад”. Так і народжуються вислови на грані фолу. Можна сказати, навіть на грані недопустимого для демократичного можновладця: “Я проводитиму кадрові заміни в районах, опираючись на результати роботи за попередній період. І не буду при цьому проводити жодних консультацій з політичними партіями. Я всім дав час проявити себе впродовж року і підкреслюю ще раз – радитись ні з ким не буду!” – безапеляційно заявив Олійник. Навіть більше. Якщо ці відставки торкатимуться тих голів РДА, які входять до БЮТ, Олійник знову ж таки сам знаходитиме заміну.
 
“Наддемократичний” настрій нашого губернатора підтверджується і його намаганнями одним помахом руки “відмінити” опозицію в області як таку: “Ми підписали заяву про коаліцію між “Нашою Україною” та БЮТ на Львівщині. Я не знаю, яка ситуація буде в Києві чи інших регіонах. Але Львівщина не може бути полігоном для руйнування електоральних настроїв. Відтак “Наша Україна” та БЮТ беруть на себе всю відповідальність за політичний мир та спокій в регіоні”. Це дуже похвально і навіть правильно. Залишається лише спитати БЮТ, чи згоден він ділити відповідальність з губернатором, який, не маючи остаточних результатів перемовин з “Батьківщиною”, поспішно й переможно оголошує свого першого “зама” Мирослава Сеника узгодженим кандидатом на спікера облради. Впевнено Олійник заявив, що БЮТ має задовольнятися посадою першого заступника спікера. – Це при тому, що БЮТ у півтора раза перестрибнув НСНУ на виборах.
 
Наостанку символічного брифінгу Петра Михайловича він зізнався, що посади в раді вже розподілені між БЮТ та “Нашою Україною”. Логіка депутата обласної ради Олійника цілком пристойна – керівні органи повинні формувати потужні сили. Та губернаторові Олійнику варто враховувати, що в обласну раду пройшло шість партій, а не дві “потужні”. Неважко спрогнозувати реакцію тих блоків, яким ще до початку каденції губернатор відвів роль проігнорованих статистів. Тож наполеонівські тенденції в Олійника, схоже, подарують йому ще більше недругів.
 
До теми
 
Кого уйдуть по районах
 
Можна припустити, що керівників райдержадміністрацій звільнятимуть спочатку за партійною приналежністю. Відтак логічно зазначити, що свої крісла втратять усі голови РДА – члени УНП. Таких є п’ять: Пустомитівської РДА – Городній Орест, Миколаївської РДА – Кіндрацький Василь, Мостиської РДА – Давидяк Іван, Жидачівської РДА – Кос Ігор, Городоцької РДА – Мойсин Ігор. У число нефаворитів Олійника може потрапити ставленик Тягнибока (ВО “Свобода”) у Бродівському районі – Олег Панкевич.
 
Покинуть свої посади ті голови районів, які стали депутатами обласної ради. Це гарантує губернатор. І це стосується двох голів районів: Яворівського – Ростислава Новоженця (БЮТ) та Буського – Михайла Вовка (НСНУ). Їм доведеться вибирати між недоторканністю та роботою на благо громади. Не менш імовірно, що звільнять також голову Самбірської РДА бютівця Василя Паховчишина, оскільки ще до призначення на нього було багато нарікань. Сільські голови цього району вважали, що за своїми професійними характеристиками пан Паховчишин, який досі був начальником ЖЕКа в селі Ралівці, збитки якого становили 97 тис. гривень, не здатен керувати районом.
 
Автор: Галина Роспопа   
Опубліковано: 07.04.2006

Повернутися до списку публікацій






Останні публікації